А кажуть

 А кажуть, янголи не курять...

Можливо, кави теж не пʼють...

Вони до нас торкатись люблять,

У снах і спогадах живуть.

А кажуть, янголи не плачуть.

Лиш ніжно можуть пригорнуть,

Коли страждання наші бачать.

Як вміють, душі бережуть.

А кажуть, янголи нас чують

Та моляться за нас завжди.

Опіку нам свою дарують,

І бережуть нас від біди.

А кажуть, завжди вони з нами,

Дають нам крила напрокат.

Щоб, закохавшись, ми літали,

Не озираючись назад.

Щоб вистачало у нас сили

Незламні будувать мости,

Вони нам пірʼям шлях встелили,

Щоб ми могли крізь терни йти.

Без болю, легкою ходою.

Без ран у серці і в душі.

Життя щоб цінували й волю.

Щоб поруч рідні, не чужі...

Хай скажуть янголи: «Не бійся!

На все є визначений час.

А поки можеш, щиро смійся.

І випий кави замість нас»