Його судили

Його судили вчора три судді:

Людські плітки, Традиції і Совість.

Кайдани звинувачень тисли кисті рук

І біль тупий сочився у свідомість.

Плітки кричали: "Як він  міг?!?

Та головного ви ж іще не чули!"

Слова впивались в душу, як стріла:

"Якби ви знали про його минуле!"

Традиції, сипнувши в рани сіль,

Читали вирок чітко й зрозуміло:

"А це тому, що жити як усі

Він, на жаль, ніколи не хотів!"

Гіркі слова дочерпали до дна

І Совість нагадала про важливе:

"Не забувайте, що його вина

Лише у тому, що він  був щасливий!"

Його судили палко три судді,

І вироки виконували пильно...

А Бог сидів у шостому ряді

І знав, що так народжуються сильні...